101st Heavy SS Panzer Battalion — 101-й важкий танковий батальйон СС (нім. Schwere SS-Panzer-Abteilung 101) — елітне військове формування, танковий батальйон у складі 1-го танкового корпусу СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер». Після отримання танків типу Panzer VI Tiger II був перейменований на 501-й важкий танковий батальйон СС.
Був створений 19 липня 1943 року, як частина 1-го танкового корпусу СС, шляхом формування двох нових важких танкових рот, що складалися з важких танків Тигр, і включення 13-ї (важкої) роти 1-го танкового полку СС. Він був приєднаний до 1-ї танкової дивізії СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер» і
відправлений до Італії 23 серпня 1943 року, де він залишався до середини жовтня. Потім 1-ша і 2-га роти були відправлені до східного фронту, в той час як інша частина підрозділу залишилася на заході.
Повернувшись із Європи до СРСР, дивізія разом із батальйоном брала участь у боях у нижній течії Дніпра до березня 1944 року.
Навесні 1944 року 101-й батальйон важких танків СС у повному складі був зосереджений на території Франції. Батальйон був оснащений танками “Тигр I” з новою командирською башточкою, цимеритом і роликами з внутрішньою амортизацією. Танки несли стандартний триколірний камуфляж і емблему 1-го танкового корпусу СС на лобовій плиті. Ця емблема була дуже схожа на емблему дивізії “Лейбштандарт СС Адольф Гітлер” і символізувала спадкоємність між цими з’єднаннями. Вона являла собою два схрещені ключі на щиті, тоді як емблема 1-ї танкової дивізії СС – один ключ на щиті. “Тигри” 1-ї і 3-ї рот несли емблеми на лівій, а 2-ї – на правій стороні лобової плити корпусу танка.
З 1 червня 1944 року батальйон знаходився недалеко від Бове, на північному заході від Парижа. З його 45 «Тигрів», 37 були у робочому стані і ще 8 були в ремонті. З висадкою союзників 6 червня батальйон був відправлений до Нормандії, куди він прибув 12-13 червня 1944 р..
У своєму першому бою 13 червня рота 2 під командуванням Міхаеля Віттманна завдала серйозних втрат британцям у Вільє-Бокаж, що призвело до завершення операції “Окунь”.
До 5 липня 1944 р. батальйон втратив 15 із 45 своїх «Тигрів», в тому числі в битві при Віллер-Бокаж.
До 7 серпня 1944 р. 101-й батальйон покинув Нормандію з 25 Тиграми (частина з яких була новими важкими танками “Королівський Тигр”), з яких 21 був у робочому стані.
8 серпня 1944 року три з семи їхніх Тигрів, що зробили контратаку поблизу Сент-Еньян-де-Краменій, були зруйновані британськими «Шерман Файрфлай», і ще два були знищені 27-им канадським танковим полком (27th Canadian Armoured Regiment), вбивши танкіста-аса Міхаеля Віттманна. Батальйон втратив практично всі свої Тигри в Фалезькому котлі і подальшому відступі німців з Франції.
9 вересня 1944 р. залишку підрозділу було наказано відпочивати і переобладнуватися новими танками «Королівський Тигр». З цією зміною він був перейменований на 501-й важкий танковий батальйон СС. До 15 березня 1945 р. в батальйоні залишилося 32 танки, з яких вісім були в робочому стані.
Командири батальйону
- Штурмбаннфюрер СС Гайнц фон Вестернгаген (19 липня — 8 листопада 1943)
- Оберштурмбаннфюрер СС Карл Лайнер (9 листопада 1943 — 13 лютого 1944)
- Оберштурмбаннфюрер СС Гайнц фон Вестернгаген (13 лютого 1944 — 19 березня 1945)
- Штурмбаннфюрер СС Генріх Клінг (20 березня — 8 травня 1945)