Перший промисловий варіант «Spitfire». Перший політ відбувся в травні 1939 року. Літаки почали поступати у бойові частини в серпні того ж року. Озброєння складалось з восьми 7,7 мм кулеметів Browning M2.
Спітфайри Mk.I 19-й ескадрильї. На всіх машинах встановлені дерев’яні гвинти незмінного кроку. На першій машині встановлена опукла зсувна частина ліхтаря, на інших — циліндричні. Броньоване скло ще не встановлено.
Багато в чому ідентичний прототипу, відрізнявся від нього лише незначними модифікаціями силового набору. Літак цього типу (серійний номер першого примірника — K9787) здійснив свій перший політ 15 травня 1938 р., і став надходити в бойові частини в серпні-вересні того ж року. Перший підрозділ (19 ескадрилья Королівських ВПС) було укомплектовано «Spitfire» до грудня 1938 р. Всього було побудовано 1567 машин цього типу.
Варіанти озброєння: базовий — «А» — 8 7,69-мм кулеметів і гарматний (з літа 1940 р.) — «В» — 2 20-мм гармати і 4 7,69-мм кулемета. Встановлювалися двигуни «Мерлін» (англ. Merlin) модифікацій II і III.
Для першої модифікації «Spitfire» характерна різноманітність повітряних гвинтів: спочатку встановлювався дволопатевий дерев’яний гвинт «Воттса» (англ. Watts) незмінного кроку, пізніше встановлювалися металеві трилопатеві двокрокові (два положення — великого і малого кроку) гвинти Rotol «Jablo» (невелика партія) і «Де Хевілленд» (англ. De Havilland 5/21) (велика серія), наприкінці 1939 р. був опробований в серії металевий трилопатевий гвинт-автомат змінного кроку «De Havilland 5/20». У червні-серпні 1940 р. всі раніше випущені «Spitfire» були переоснащені гвинтами 5/20 або 5/30 (допрацьованим варіантом). Початковий варіант зсувної частини ліхтаря виявився тісним (льотчик в шоломофоні насилу міг повернути в ньому голову), тому незабаром була розроблена опукла зсувна частина ліхтаря, стала характерною зовнішньою рисою винищувача.