Focke-Wulf Fw 44

Автор | 2024-02-03
A Focke-Wulf Fw 44J in 2008

A Focke-Wulf Fw 44J in 2008

«Фокке-Вульф» Fw 44 «Штигліц» (нім. Focke-Wulf Fw 44 Stieglitz) — німецький двомісний навчально-тренувальний літак-біплан розробки компанії Focke-Wulf 1930-х років.

Fw 44 брав участь у численних змаганнях з вищого пілотажу, зокрема, в Чемпіонаті світу 1934 року (Париж), 7-му і 8-му чемпіонатах Німеччини (Штутгарт, 1935 і Мюнхен-Обервізенфельд, 1936), а також на берлінській Олімпіаді 1936 року (переможець граф Отто фон Гагенбург

Модифікації

  • Fw 44A – прототип із двигуном Siemens & Halske Sh 14, здійснив перший політ 1932 року.
  • Fw 44B – змінено хвостову частину, фюзеляж подовжено з 6,60 до 7,29 м;
  • Fw 44C – двигун Argus As 8, 1 екземпляр.
  • Fw 44D – після дослідів із двигуном Аргус, знову встановлено Sh 14, внесено зміни, що дають змогу використовувати літак як спортивний (зокрема, встановлено нові маслонасос і карбюратор). Мотор оснащений випускним колектором. Сидіння регульовані за висотою, з поглибленням для парашута, за ним кріпився невеликий багажник із тканини. Передбачена можливість встановлення лиж. Серійний випуск розпочався з 1934 року. Через велику кількість замовлень, літак модифікації D, окрім компанії Focke-Wulf, що випустила 747 примірників, також виготовляли за ліцензією на заводах інших компаній (Bücker Flugzeugbau – 85 штук, AGO Flugzeugwerke – 121 штука і Siebel Flugzeugwerke – 515 штук).
  • Fw 44E – аналогічно модифікації C (двигун Argus As 8). У 1934 випущено близько 20 штук.
  • Fw 44F – вдосконалена модель D: встановлено габаритні вогні, посадочні фари і заднє колесо, доступ до багажного відсіку через клапан у фюзеляжі, регульовані сидіння.
  • Fw 44H – (1936) дослідна машина з 6-циліндровим рядним двигуном Hirth HM 501 (160 к. с. / 118 кВт). Єдиний екземпляр (D-ETXA, заводський номер 67) здійснив перший політ лише 1941 року.
  • FW44J G-STIG at Old Warden 2008

    Fw 44J – остання серійна модифікація з двигуном Sh 14, призначалася на експорт;

  • Fw 44M – (1937) дослідна машина з американським двигуном Menasco C4S Pirate (150 к. с. / 110 кВт);
  • Fw 44N – дослідні машини з двигуном Bramo 325 (175 к. с./129 кВт): Fw 44 J (D-EHVA і D-ENGO, останній з капотом NACA). 10 грудня 1934 року випробовували в Рехліні, RLM видало ліцензію на експлуатацію, але проєкт закрили, оскільки ні Брамо, ні Фокке-Вульф не займалися подальшими роботами двигуна.

Силовою установкою літака був радіальний двигун Siemens-Halske Sh.14A-4.

Другою версією Fw 44 був Fw 44B, який мав чотирициліндровий рядний двигун з повітряним охолодженням Argus As 8 потужністю 90 кВт (120 к.с.).

Останньою версією серії був Fw 44J, який продавався або виготовлявся за ліцензією в кількох країнах світу. Він був оснащений семициліндровим радіальним двигуном Siemens-Halske Sh 14.

 

Залишити відповідь